| |
|
Іван Андрусяк
Іван Михайлович Андрусяк народився 28 грудня 1968 року в селі Вербовець на Гуцульщині. Отримав вищу філологічну й управлінську освіту. Працює журналістом.
Поет, прозаїк, перекладач, літературний критик, есеїст. Автор поетичних збірок “Депресивний синдром” (у книжці “Нова деґенерація”, – Івано-Франківськ: Перевал, 1992) та “Повернення в Ґалапаґос” (Донецьк: Кальміюс, 2001); синтетичних збірок поезії та поезопрози “Отруєння голосом” (К: Смолоскип, 1996) та “Шарґа” (Львів: Лір-Артіль – Піраміда, 1999), політологічного есе (у співавторстві з Євгеном Петренком) “Блиск і злиденність української націонал-демократії” (К: Смолоскип, 1999), книжки перекладів з польського поета Анджея Бурси “Усмішка горлом” (Київ: Нова деґенерація”, 1999), а також збірок “Дерева і води” (Харків: Акта) і “Сад перелітний” (Львів: Кальварія), “Часниковий сік” (Київ, Факт), а також (у співавторстві з Катериною Борисенко) збірка перекладів з американського поета Едварда Естліна Каммінґса “Тюльпани і димарі”.
Лауреат літературного конкурсу видавництва “Смолоскип” і премії “Благовіст”. Учасник численних антологій і поетичних фестивалів. Тексти перекладалися англійською, німецькою, польською та вірменською мовами.
|
