Трансністрія

Тисячі років люди складають вірші, тисячі років поезія невіддільна від існування цивілізації. Здається, що закони еволюції стосовно поезії не працюють, бо якщо наукова еволюція послідовна й помітна, то поетичної еволюції як такої практично нема. Поезія есхілових драм мало чим відрізняється від сучасного письма, а геніальний Франсуа Війон – фактично наш сучасник. Справжню поезію можуть писати й енциклопедично освічені люди і ті, чия освіта дорівнює двом класам церковно-приходської школи, академіки й злочинці, школярі й сиві патріархи, чоловіки й жінки…

Наприкінці минулого року Тарас Федюк люб'язно погодився на зустріч із нами в «Купідоні» - за чашечкою чаю та скляночкою апельсинового соку. Побачивши нас із фотоапаратами, одразу витягнув гребінець і почав зачісуватися. До розмови виявився дуже схильним, тому це лише перша частина інтерв'ю, яке тривало майже три години. З неї ви дізнаєтеся деякі цікавинки з життя відомого поета, лауреата Шевченківської премії 2006 року Тараса Олексійовича Федюка.