Бостон-джаз

«Тут так багато всіляких дрібничок, що можуть зворушити…» - два рядки з однойменного вірша легко передають атмосферу збірки «Бостон-джаз». Поезія Мар’яни Савки, жіночна, чуттєво осяжна, у цій книзі, здається, втілена усіма своїми прикметними рисами. Музичність, увага до найдрібніших деталей, глибока суб’єктивність і творча вибудова, й осмислення мікросвіту, де живе жінка, – у «Бостоні» присутнє все. І водночас чогось бракує. Щоб позбутися двоїстого відчуття, спробуємо збагнути, як воно – вдихати запах мокрих магнолій, занурившись у художній світ поезій і візій авторки – філолога за освітою, видавця за фахом і акторки за станом душі. Утім, щодо останнього, кажуть, кожна жінка в душі трохи така. Тому звернемося до книги.

Книжку «Бостон-джаз» Мар'яни Савки краще розглядати як окремий вид мистецтва: книжка з картинками. Хоч це збірка віршів дорослої і досить знаної поетки, а не дитяча казка. Ці тексти й фото - із подорожі до Америки, зокрема до Бостону, «міста джазу і мокрих магнолій».

БОСТОН-ДЖАЗ. МАР’ЯНА САВКА

Як казав Габріель Гарсіа Маркес, для когось джаз – це тільки звучне іншомовне слово, а для когось – цілий світ. Щоправда, Маркеса музикою назвати тяжко, однак від того джаз ніскілечки не втрачає. А коли джазові ритми вміло й органічно переплетені з поезією, можна навіть «читати джаз» і «танцювати вірші» – переконана знана львівська поетка Мар’яна Савка.