Ярмінок

У сучасному українському літературному дискурсі Петро Мідянка – постать осібна, не тільки через географію свого мешкання (живе і вчителює в селі Широкий Луг Тячівського району Закарпатської області), а насамперед через оригінальний творчий метод, що полягає в насиченні текстів топонімікою Закарпаття, діалектизмами й архаїзмами. Вірші, мережані незвичними словами й назвами, створюють враження езопової мови, саме тому, напевне, Петра Мідянку називають поетом-герметиком. Автор і сам частково пов’язує свою творчість із італійцями Унґаретті, Квазімодо, Монтале...

Наша розмова в затишному куточку кав’ярні «Купідон» починається, власне кажучи, з того, що я вмикаю на своїй мобілці диктофон, а Петро тим часом на своїй – врубує коломийок! «Білявко-небого…»

Нова книга поезій Петра Мідянки «Ярмінок», що побачила світ у видавництві «Факт», належить до тих літературних подій, що їх помічають або поети, або літературні гурмани. Сам П. Мідянка може бути уявлений і як «учитель загальноосвітньої школи та поет, що мешкає у загумінковому селі в Закарпатті», і як «четвертий у колі Бу-Ба-Бу», і як «органічний складник Станіславського феномену». На всі вище згадані парафрази знайдеться поважне підтвердження у «Плеромі» (Малій українській енциклопедії актуальної літератури), де автор глосарійного корпусу із захватом записує Мідянку до постмодерністського дискурсу, намагаючись таким чином порятувати – постмодернізм? Мідянку?..

Доводити очевидне – що Петро Мідянка є якщо не найтоншим, то принаймні одним із найтонших герметиків у нашій поезії – нема жодної потреби. На це вже не раз указувала критика. Ось лише його герметизм за ближчого розгляду виявляється зовсім не таким самоочевидним, як це зазвичай буває з аксіомами. Правду кажучи, давно залюблений у Мідянчину поезію, я так само давно це підозрював, – але повною мірою «відкрилося» воно мені лише зараз, у процесі прочитання, чи то б пак, перечитування його «нововибраного» з постмодерною назвою «Ярмінок», яке нещодавно побачило світ у відновленій серії «Зона Овідія» Тараса Федюка й видавництва «Факт».