Поштамт

Говорити, мовчати, говорити знову…

«Боже, поштарі тільки те й роблять, що листи розкидають і грають баб. Це робота для мене, о так, так, так, так». Власне, про ці речі здебільшого і йдеться у романі американського поета і прозаїка «Поштамт» Чарльза Буковскі. Головний герой роману Генрі Чинаскі працює на поштамті. Паралельно з цим він частенько змінює дівчат, з якими ділить ліжко. І якщо перше, тобто робота поштарем, Генрі досить напружує, то факт різноманіття сексуальних партнерок його аніскільки не бентежить. Навпаки, усі ці еротичні пригоди розслаблюють головного героя після напружених трудових буднів. «Я повернувся додому й прилаштувався до теплої Беттіної дупи». І начебто не було тієї біганини на роботі, усіх тих доган, які довелося викидати у смітник і нервового начальника Джонстона... Перефразовуючи відому рекламу – «прилаштувався до теплої Беттіної дупи» і нехай весь світ зачекає.

«Я втрапив у двері, сказав добраніч, увімкнув радіо, знайшов пів пінти скотчу, вихиляв його…Зрештою забрався до ліжка, до краю, перечепився, упав, випростався поперек матраца і спав, спав, спав…

Відомий американський автор Чарльз Буковські українською перекладений та виданий уперше. Хоча його роман «Поштамт» і описує життя простої, «маленької» людини, а тому міг би вважатися соціальним, в СРСР його не перекладали через той веселий і антисоціальний спосіб життя, що його веде головний герой на ім’я Генрі Чінаскі: алкоголь, вільне кохання, перегони.

Сашко Михед у своєму розлогому матеріялі про серію «Перекладено українською» написав про Буковскі саме так, як це збирався зробити я – не стільки сухий опис дат, фактів та епізодів, скільки емоції та рефлексії. Виявляється, не ми з ним одні. В російському сеґменті інтернету можна відшукати мегабайти розмаїтої графоманії, присвяченої Буковскі та його творчості. На це хибує навіть найавторитетніша його біографія, написана товаришем Чарльза – Нілі Чірковскі. А все через те, що инакше не можна. Все, що пишеться про і з приводу Буковскі саме відчайдушно намагається стати літературою. Тому постараюся обійтися без цитацій.

Останнім часом, коли писати романи стало аж надто модно, а графоманство перетворюється на поняття дедалі розмитіше, усе важче визначати критерії справді якісної літератури. Та подекуди трапляється проза, в якій талант автора чутно за версту, тобто вже після кількох прочитаних сторінок. Роман «Поштамт» американського письменника Чарльза Буковскі, який уперше перекладено українською мовою, — бальзам на душу для освічених буквоїдів. Автори анотації слушно визначили книжку як таку, що її в будь-якому разі не вдасться зігнорувати.

Рік 2008-й був напрочуд строкатим та успішним у перекладній літературі. Видавництво «Факт» взагалі започаткувало нову серію «Перекладено українською», в якій вийшли два романи абсолютно неподібних письменників, чия роль та важливість в історії літератури сягає полярних висот: «Два фургони» Марини Левицької та «Поштамт» Чарльза Буковскі. Їхні тексти такі різні й, на перший погляд, несхожі, зближуються і зустрічаються десь у підземних течіях літератури, інтересі до психології, спостереженнях й зображеннях життя людей. І розповіді про них вийшли зовсім різними...

стронґовський – письменник, перекладач, літературтреґер, дизайнер. Народився 1982 року в м. Житомир. Учасник численних літературних акцій в Україні та за кордоном. Колишній учасник кількох потужних літоб’єднань («Мистецька ґільдія “Nеабищо”», «Оксія»), організатор «Молодої республіки поетів». Автор поетичної книжки «Глибоковроті» (2006), перекладів «Бійцівського клубу» Ч. Палагнюка (2007) і «Поштамту» Ч. Буковскі (2008).

Чарльзові Буковскі не властиве замилування власною особою. Це ставить його поряд зі справжніми письменниками на кшталт Генрі Міллера і неймовірно далеко від таких блазнів, як, скажімо, Фредерік Бегбедер. Навіть більше: Буковскі – цілковита протилежність модному французові.

Чарльз Буковскі не єдиний, кому вдалося зробити з алкогольної інтоксикації класну літературу. Та йому пощастило з батьківщиною: в США, де він мешкав від дворічного віку, шанують яскравих маргіналів, а на цьому – ніде проби ставити.