ПІЗНАЙ РЕЧІ ТАКИМИ, ЯКИМИ ВОНИ Є НАСПРАВДІ...

Шераб Чодзин Кон
Життя Будди. Шлях до свободи ума

Днями побачила світ ще одна книга. Здавалося б, нині з’являється така велика кількість найрізноманітнішої літератури, що для того щоб чергова новинка стала більш-менш помітною подією, треба докласти неабияких зусиль. Проте цей випадок справді унікальний, адже “новонароджена” є не лише розважальною чи інформаційною книгою, але й тим джерелом, яке живить не лише мозок, але й серце.
20 червня Релігійний центр українського об’єднання буддистів лінії Карма Кагю спільно з видавництвом “Факт” презентував представникам ЗМІ книгу “Життя Будди. Шлях до свободи ума”, написану Шерабом Чодзин Коном. Українською ця шанована буддистами книжка вийшла вперше. Чому, як, для кого і для чого була здійснена така велика праця, журналістам розповідали Володимир Петров — перекладач книги, Томаш Фрідман — президент Релігійного центру українського об’єднання буддистів лінії Карма Кагю, Ярослав Гордієвич — прес-секретар центру та Інокентій Вировий – директор видавництва “Факт”.
Вступне слово належало панові Гордієвичу, котрий увів присутніх у курс справи, назвавши учасників та виразивши вдячність усім, хто допомагав у нелегкій справі.
Пан Фрідман найяскравіше охарактеризував подію, провівши паралель із давньою легендою про побудову буддійського храму. Коли запитали одного із робітників, що він тут робить, він відповів, що тягає каміння. Другий відповів, що тягає каміння, аби прогодувати родину. Третій же сказав, що він будує храм. І саме такою, на думку президента Релігійного центру, і є поява “Життя Будди” українською. Ця книга, за його словами, є одним із сотень тисяч каменів, з яких складається світобачення й життя справжнього буддиста.
1991 року в Україні виник перший осередок прихильників східного вчення, що надають перевагу “знанню речей такими, якими вони є насправді” (саме така справжня суть буддизму). “Життя Будди” має допомогти багатьом людям подивитися на світ по-новому позитивно, вона спрямована на широку аудиторію, від малого до старого, зрозуміла для всіх і кожного.
Далі узяв слово Інокентій Вировий, який висловив надію, що поява цієї книжки стане важливим кроком, одним з тисяч каменів будівлі вітчизняного книжкового ринку. Він розповів про кропітку працю видавництва, результатом якої став вихід книжки, технічне виконання якої, за задумкою видавців, має не заважати отримувати насолоду від її змісту, а також висловив сподівання на те, що “Життя Будди” стане у пригоді багатьом спраглим за духовністю життя.
Володимир Петров розповідав про особливості перекладу, про його складність. За його словами, існувало чимало критичних моментів – треба було адаптувати книгу, зробити її простою для сприймання, при тому не звівши її до примітивного переказу. Він акцентував на тому, що “Життя Будди” – книга, актуальна для сучасного життя.
Проте це був лише початок бесіди, адже в журналістів, котрі цікавилися найменшими тонкощами та подробицями, щораз виникали нові й нові питання до “винуватців” зустрічі. Так, пан Петров детальніше розповів, що книгу можна охарактеризувати як narrative speech, тобто як переказ джерел. Він відзначив, що це не профанація, а видання для людей, котрі не схильні до подробиць. Звісно, що існують і більш складні речі, але це – лише початок.
Та незважаючи на “нескладність” нового “підручника” для буддистів, довелося складно працювати над його перекладом. Основна причина – відсутність специфічної термінології в українській мові. Панові Володимиру, за його словами, доводилося іноді годинами добирати необхідних слів та форм для того, щоб книга не втратила свого справжнього значення.
Також звучали запитання про плани на майбутнє, тобто чи плануються наступні спільні проекти видавництва “Факт” та Релігійного центру українського об’єднання буддистів лінії Карма Кагю і якщо так, то що це будуть за книги. З’ясувалося, що насправді існує цілий корпус книг, котрі хотілося б перекласти та видати рідною мовою, і видавництво “Факт” готове до співпраці, але остаточні плани щодо подальших видань ще не готові до публічного оголошення.
Чаювання журналістів та видавців продовжувалося ще досить довго, плавно перетікаючи від власне запитань представників преси до особистої зацікавленості буддійським рухом, його особливостями. Затишна атмосфера кафе та запах чаю сприяли дружній бесіді та культурному обміну.
Будда говорив: “Там, де закінчуються слова, починається істина”. Проте того вечора слова лилися безперервним потоком, слова цікавих, слова мудрих. А істина зміцнювалася сяючим поглядом самого Будди, котрий уважно споглядав розмови з обкладинки книги про власне життя.

Коментарі

Залиште коментар